ненависний


ненависний
1) (який викликає до себе ненависть), зненависний, зненавиджений, навісний, осоружний
Пор. немилий I, неприємний 1), проклятий

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • ненависний — а, е. 1) До якого відчуває хто небудь ненависть, огиду. || кому. Який викликає ненависть, огиду в кого небудь. 2) Який виражає ненависть, огиду до кого , чого небудь …   Український тлумачний словник

  • ненависний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • заклятий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до заклясти 1), 2). || закля/то, безос. присудк. сл. 2) прикм.Такий, якого проклинають, засуджують, ненавидять; проклятий. || Який не припиняється, не послаблюється, довго не минає. || Запеклий, затятий. || Лютий,… …   Український тлумачний словник

  • зненавиджений — а, е. 1) рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до зненавидіти. 2) у знач. прикм. Який викликає до себе зненависть, відразу, злобу; ненависний. || Який виражає зненависть, сповнений зненависті …   Український тлумачний словник

  • зненависний — а, е. Який викликає зненависть до себе; ненависний …   Український тлумачний словник

  • клятий — а, е. 1) Такий, якого клянуть, проклинають; огидний, ненависний. || у знач. ім. кля/тий, того, ч., лайл. Про людину, яку проклинають, засуджують, ненавидять. 2) перен., розм. Упертий, завзятий. || Сильний за ступенем свого вияву; довготривалий… …   Український тлумачний словник

  • ненавидний — а, е, діал. Ненависний …   Український тлумачний словник

  • ненависливий — а, е, діал. Ненависний …   Український тлумачний словник

  • ненависність — ності, ж. Абстр. ім. до ненависний …   Український тлумачний словник

  • ненависно — Присл. до ненависний 2) …   Український тлумачний словник